top of page
Cвіточ України
У казематі (1847)
«Садок вишневий коло хати…»
Художнє слово
Аудіопісні
«Зоре моя, вечірняя…». Дмитро Гнатюк.
«Мені однаково…». Михайло Мельник.
«Мені однаково…». Гурт «Скрябін»
«Садок вишневий коло хати…»
«Сонце заходить, гори чорніють…»
«За байраком байрак…»
«Ой, три шляхи широкії…»
Тексти творів
«Мені однаково, чи буду…»
Відеопісні
«Мені однаково»
Гурт «Скрябін»
«І серце тяжко запеклось, що нікому мене згадати…»
Весняне сонечко ховалось
В широких хмарах весняних,
Гостей зачинених своїх
Холодним чаєм наповали
І часових переміняли –
Синємундирних часових.
І до дверей, на ключ замкнутих,
І до решотки на вікні
Привик я трохи, і мені
Не жаль було давно одбутих,
Давно похованих, забутих
Моїх тяжких, кривавих сльоз;
А їх чимало розлилось
На марне поле…хоч би рута,
А то нічого не зійшло..
І я згадав своє село,
Кого я там, коли покинув?
І батько й мати в домовині…
І серце тяжко запеклось,
Що нікому мене згадати…
Дивлюсь: аж, брате! Твоя мати,
Чорніше чорної землі,
Іде, з хреста неначе знята…
Молюся, Господи! Молюсь,
Хвалить тебе не перестану.
Що я ні з ким не поділю
Мою тюрму, мої кайдани.
Тарас Шевченко
М. Вiнграновський читає вiршi Т. Шевченка. «Сонце заходить, гори чорніють…»
bottom of page