Кожен народ має свої знакові постаті. Для Англії – це Байрон, для Німеччини – це Гете, для Польщі – Міцкевич, для Росії – Пушкін, для України – Шевченко. Кожна епоха має своє уявлення про Тараса Шевченка, формує і сприймає його образ. На цьому шляху його називали поетом національним і тут же відступали назад - робили поетом "мужицьким", селянським. Його заганяли під найрізноманітніші стандарти, його намагалися причесати кожен своїм гребінцем, а він все ж залишається Тарасом Шевченком - світочем української культури, поетом - символом України.