Cвіточ України
... Живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь ... велике щастя буть вольним чоловіком ...
Отоді саме граф В’єльгорський піклувався укупі з Жуковським і Брюлловим коло лотереї… Нарешті лотерея була розіграна, зібрані гроші, і за 2500 руб. Енгельгардт продав своє право на «ревізьку душу»! Тарасу куплена була воля 22 квітня 1838 р.!
О.Кониський // Тарас Шевченко – Грушівський //Хроніка його життя
Петербурзький період
(1831 - 1843)
Кажуть, що в житті не стається випадкових зустрічей.... Петербург приніс Шевченку нові знайомства, зустрічі з відомими на той час людьми, які вплинули на долю майбутнього поета - принесли звільнення від кріпацтва
Он край родной воспоминал.
У Бога правды и свободы
Всему живущему молил
И краткой мыслию следил
Дела минувшие народов,
Дела страны своей родной
И горько плакал…
Шевченко «Бесталанный»
Зимою з 1839 на 1840 р. перебував в Петербурзі полтавський дідич, близький земляк і знайомий Гребінчин Петро Мартос. У Гребінки спізнався він з Шевченком і прохав його намалювати з його патрет. Приїхав Мартос до Тараса на сеанс і бачить: на долівці порозкидано шматки писаного паперу; взяв він один з них, списаний олівцем; бачить, нечітко і дрібненько написані вірші; він читає їх …
- Що оце таке, Тарасе Григоровичу?
- Та се, добродію, не вам кажучи, як нападуть іноді злидні, то я нівечу папір, - відповів Тарас.
- Так се ваші вірші?
- Еге ж.
- Багацько у вас такого?
- Та є чималенько.
- Де ж воно?
- Отам, під ліжком у кошику.
- А покажіть.
Шевченко витяг з – під ліжка кошик, повен шматків із писаного паперу.
- Дайте мені додому оці папери, я їх перечитаю.
- Цур йому! Воно не варто праці.
- Як не варто! Тут є щось доброго.
- Візьміть, та тільки, будьте ласкаві, нікому не показуйте і не говоріть нікому.
Взяв Мартос ті папери і повіз їх до Гребінки, і там вони з великою працею уладнили ті папери і що розібрали, те перечитали.
Доволі праці зазнав Мартос, заким згодився Шевченко надрукувати вірші. І от таким побитом, коштом Мартоса надруковано в Петербурзі 1840 р. вперше українські вірші Шевченка невеличкою книжечкою з назвою «Кобзар».
О.Кониський //Тарас Шевченко – Грушівський // Хроніка його життя